Отримані на підставі реальної практики докази сприятливого впливу ессенціальних фосфоліпідів на пацієнтів із неалкогольною жировою хворобою печінки

Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) є найпоширенішим захворюванням печінки у світі і вражає приблизно 37% дорослого населення Росії. НАЖХП вважається печінковою маніфестацією метаболічного синдрому, який включає ожиріння, дисліпідемію, гіпертензію та цукровий діабет 2-го типу. Якщо НАЖХП не лікувати, вона може прогресувати в неалкогольний стеатогепатит (НАСГ), цироз або гепатоцелюлярну карциному. Всесвітня гастроентерологічна організація рекомендує ресурсочутливий підхід до діагностики НАЖХП, в якому використовують неінвазивні методи, такі як ультразвукове дослідження та визначення активності ферментів печінки. На сьогодні застосування ЕФЛ рекомендоване як один із варіантів лікування у низці країн, зокрема Росії, Латвії, Польщі та Китаї [1–4].

В обсерваційне дослідження MANPOWER, яке проводилося в Росії, були включені 2843 пацієнти з НАЖХП. Ці пацієнти отримували ЕФЛ (1800 мг/день) упродовж 24 тижнів як додаткове лікування до стандартного лікування та мали принаймні одне з чотирьох супутніх захворювань: ожиріння, гіпертензію, цукровий діабет 2 типу та гіперхолестеринемію [5–7]. У 80% пацієнтів, крім НАЖХП, було щонайменше одне інше метаболічне захворювання. Найпоширенішими супутніми станами були надмірна маса тіла / ожиріння (81%) та гіперхолестеринемія (75%). Багато пацієнтів отримували ліки з приводу своїх супутніх захворювань. Викликає тривогу, що 15% пацієнтів із цукровим діабетом не отримували ніяких інших лікарських препаратів, крім ЕФЛ, і 40% пацієнтів із надмірною масою тіла / ожирінням не отримували належного лікування. Більшість лікарів (82%) були або надзвичайно задоволені (22%), або дуже задоволені (60%) результатами лікування цих пацієнтів ЕФЛ. Показник задоволеності пацієнтів лікуванням ЕФЛ був також дуже високим (82%). 6-місячний показник прихильності до лікування ЕФЛ оцінювався на рівні 90,5% [5].

Результати ультразвукового дослідження пацієнтів із НАЖХП також істотним чином покращилися, особливо щодо ехогенності та структури печінки – і однаковою мірою в усіх групах пацієнтів за типом супутнього захворювання (див. Табл. 1). На початку дослідження гіперехогенність печінки відзначалася у 84,0% пацієнтів, а гетерогенність структури печінки — у 62,9%. Через 24 тижні значне зменшення гіперехогенності було виявлене у 68,3% пацієнтів (95% довірчий інтервал [ДІ] від 66,6% до 70,1%), а покращення структури печінки — у 42,7% (95% ДІ від 40,9% до 44,5%) (p < 0,05 відносно вихідного рівня). Якщо ж розглядати лише пацієнтів із відхиленнями від норми показників УЗД, виявленими на вихідному рівні, то терапія ЕФЛ супроводжувалася істотним і послідовним покращенням: статистично вагоме (p < 0,05) покращення ехогенності печінки було виявлене у 69,6% пацієнтів через 12 тижнів, а максимальне зменшення гіперехогенності печінки — у 81,4% пацієнтів через 24 тижні (p < 0,05) [6].

Табл. 1. Процентна частка (%) пацієнтів із покращенням або відсутністю змін параметрів ультразвукового дослідження через 24 тижні лікування ЕФЛ з урахуванням характеру супутніх захворювань

Рівні печінкових ферментів аспартатамінотрансферази (АСТ), аланінамінотрансферази (АЛТ) і гамма-глутамілтрансферази (ГГТ) є корисними параметрами для діагностики НАЖХП; водночас рівні печінкових ферментів не корелюють із гістологічною тяжкістю НАЖХП. Протягом 24-тижневого періоду участі в дослідженні мало місце послідовне і значне зниження рівня АЛТ, АСТ і ГГТ у сироватці крові (див. Мал. 1). Порівняно з вихідним рівнем, середнє значення АЛТ знизилося на 20,0 од./л, середнє значення АСТ — на 16,5 од./л, а середнє значення ГГТ — на 15,9 од./л. Зміни були статистично вагомими вже після 12 тижнів (в усіх випадках p < 0,001 у парному t-критерії для двох часових точок). Наприкінці дослідження рівні АЛТ, АСТ і ГГТ були нормальними у 75,8%, 89,2% та 62,5% пацієнтів відповідно (в усіх випадках p < 0,001 відносно відповідних значень на вихідному рівні) [7].

На підставі антифіброзної та антиоксидантної дії ЕФЛ, в нормативних документах Росії рекомендується застосовувати ЕФЛ як додаткове лікування при НАЖХП. Дані реальної практики підтверджують, що ЕФЛ сприяють нормалізації патологічних відхилень при НАЖХП. Тривалий прийом ЕФЛ може бути особливо корисним для пацієнтів із супутніми метаболічними захворюваннями та тих, кому важко підтримувати зміни у стилі життя.

_{Конфлікт інтересів: К. Старостін і Б. Поповіч є працівниками компанії Sanofi. Проф. Маєв і проф. Павлов заявляють про відсутність конфлікту інтересів.}

_{Розкриття інформації: написання медичної статті та публікація фінансуються компанією Sanofi.}