Висока прихильність до лікування та задоволеність лікуванням есенціальними фосфоліпідами пацієнтів із неалкогольною жировою хворобою печінки

Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) є однією з основних причин захворювань печінки [1] й асоціюється з підвищеним ризиком захворювання на рак [2]. Клінічні дослідження та нещодавній метааналіз пацієнтів із НАЖХП показали, що прийом есенціальних фосфоліпідів (ЕФЛ) може зменшити накопичення жиру в печінці (стеатоз) [3]. ЕФЛ рекомендовано в національних клінічних рекомендаціях у кількох країнах, включаючи Росію, Латвію, Польщу та Китай [4–7]. ЕФЛ були пов’язані як з об’єктивними, так і суб’єктивними покращеннями в різних дослідженнях. Нещодавно було проведено ретроспективний аналіз трьох обсерваційних досліджень, у яких брали участь 3384 пацієнти з НАЖХП, щоб оцінити, наскільки прихильність до лікування та задоволеність лікуванням ЕФЛ пацієнтів корелює зі змінами клінічних показників [2]. Протягом 12-тижневого періоду лікування ЕФЛ (600 мг тричі на добу) 82,2 % пацієнтів були прихильними до лікування, 8,0 % надали недостатню інформацію про прихильність до лікування (оцінено як відсутність прихильності), 7,9 % повідомили про перерви в лікуванні більше ніж на один день, 1,5 % змінили дозу, а 1,8 % заявили, що кілька разів забули прийняти ліки. Лише 0,3 % пацієнтів повідомили, що вони передчасно припинили лікування; основними причинами припинення лікування були поліпшення самопочуття (n = 5), одноосібне рішення пацієнта (n = 1), погіршення хронічного супутнього захворювання (n = 1), накопичення підшлункового соку (n = 1) або причина була невідомою (n = 3).

Після 24 тижнів (± 1 тиждень) лікування пацієнти, які були прихильними до лікування, показали значне зниження (p < 0,05) рівня глюкози в плазмі крові натще, загального холестерину, ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ) і загального білірубіну, а також показників глікованого гемоглобіну (HbA1c) порівняно з пацієнтами, які не були прихильними до лікування [2]. Крім того, у пацієнтів, які були прихильними до лікування, показники ультразвукового дослідження були значно кращими (p < 0,001). Пацієнти чоловічої статі, пацієнти, які ведуть нездоровий спосіб життя та/або мають супутні захворювання, сильніше реагували на лікування ЕФЛ [2]. Наприкінці 24-тижневого лікування ЕФЛ значно вища частка пацієнтів, які були прихильними до лікування, продемонструвала зменшення симптомів порівняно з пацієнтами, які не були прихильними до лікування (91,1 % проти 73,9 %; p < 0,0001; рис. 1A).

Подібний зв’язок був виявлений щодо кореляції між результатами лікування та задоволеністю клініцистів та/або пацієнтів. Із 634 випадків, включених до ретроспективного аналізу задоволеності лікуванням, майже дві третини пацієнтів (64,4 %) та клініцистів (65,9 %) були дуже задоволені лікуванням ЕФЛ (10 із 10 можливих балів за шкалою задоволеності) (рис. 2A та B). Про негативні оцінки (≤ 4 балам) повідомили менше ніж 1,5 % клініцистів і пацієнтів, що є додатковим доказом позитивного сприйняття лікування ЕФЛ. Загалом, прихильність до лікування та задоволеність пацієнтів зросли разом із значними покращеннями (p < 0,05) у показниках ферментів печінки, вмісту жиру в печінці (стеатоз) та симптомів після лікування ЕФЛ. Значно більша частка пацієнтів та/або їхніх клініцистів, які фіксували високі або дуже високі значення задоволеності лікуванням, показали симптоматичні поліпшення (зменшення кількості або інтенсивності симптомів) порівняно з пацієнтами з низьким або дуже низьким рівнем задоволеності (p < 0,001; рис. 1B та C). Таким чином, прихильність до лікування та задоволеність корелювали з позитивними ефектами ЕФЛ на перебіг захворювання. Міцний зв’язок між прихильністю до лікування та результатом підкреслює важливість моніторингу прихильності до прийому ЕФЛ у пацієнтів з НАЖХП, коли були призначені ЕФЛ.

_{Конфлікт інтересів: К. Старостін і Б. Поповіч — співробітники Sanofi. Проф. Лазєбнік та проф. Павлов заявляють про відсутність конфлікту інтересів.}

_{Розкриття інформації: написання медичної статті та публікація фінансуються компанією Sanofi.}